12.01.2023
Урок № 1
Тема: Стародавня Греція. Етапи й шедеври античності.
Античністю називають сукупність надбань давніх греків і римлян, що становить фундамент європейської культури. Хронологічні межі античності охоплюють період приблизно з VIII ст. до н. е. до V ст. н. е. Давньогрецька й давньоримська культури (а частиною їх є література) належать до античності. Давньогрецька література давніша за давньоримську, її створювали давньогрецькою мовою, а появі передував тривалий період розвитку фольклору й міфології. Давньоримська література виникла на п’ять століть пізніше, її створювали латиною. І давньогрецька, і давньоримська літератури ґрунтуються на міфології, що стала невичерпним джерелом для художніх творів від давнини до сучасності.
Важливою ознакою античної літератури є оспівування краси людини, її фізичної й духовної сили, зв’язку зі своїм родом і землею. Для митців античності особистість була носієм розуму й гармонії. Античну культуру називають антропоцентричною, бо людина була поставлена в центрі світобудови.
У людських образах найчастіше втілювали богів і міфологічних героїв, які відображали уявлення митців про побудову світу, явища природи, людську сутність, добро і зло. За часів античності сформувалися такі важливі поняття, як «громадянський обов’язок», «доброчесність», «краса», «мистецтво». Античні митці створили еталонні зразки духовної культури, дали світові повчальні уроки гуманізму.
Античність справила великий вплив на подальший розвиток світової культури. Іван Котляревський та Леся Українка, Іван Франко й Микола Вороний, Райнер Марія Рільке та Микола Зеров, Олександр Пушкін та Осип Мандельштам — це неповний перелік митців, які черпали натхнення з античності. Що ж приваблює людство в античності? У чому полягає своєрідність цієї доби? Які скарби античності не втратили своєї привабливості й нині? Про це потрібно знати людям третього тисячоліття!
СПЕЦИФІКА ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Етап | Різновиди літератури, представники |
Архаїчний (до VIII ст. до н. е.): долітературний період, гомерівський період | міфи, твори героїчного епосу (поеми «Іліада» та «Одіссея» Гомера) |
Класичний (VIII IV ст. до н. е.): післягомерівський період, аттичний період | драма (Феспід, Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан), лірика (Алкей, Сапфо, Анакреонт, Тіртей, Архілох та ін.), історіографія (Геродот, Фукідід), красномовство (Демосфен), філософія (Сократ, Платон, Арістотель), байка (Езоп) |
Елліністичний (кінець IV—II ст. до н. е.) | філософія (Діоген, Епікур), комедія (Менандр), інтимна лірика (Феокріт) |
Римський (середина II ст. до н. е. — IV ст. н. е.) | наукова проза (Плутарх), роман на міфологічній основі |
СПЕЦИФІКА ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Етап | Різновиди літератури, представники |
Література доби республіки (до 31 р. до н. е.): долітературний період, період ранньої римської літератури, література періоду громадянських війн | міфи, переклади й наслідування грецьких творів, драма (Плавт, Теренцій), історіографія, лірика (Публій Валерій Катон), філософія (Епікур) |
Література епохи імперії (31 р. до н. е. — 476 р. н. е.): література ранньої імперії, або «золота доба» Августа, «срібна доба» римської літератури, література пізньої імперії | епічна поема («Енеїда» Публія Вершія Марона), лірика (Квінт Горацій Флакк, Гай Корнелій Галл, Публій Овідій Назон, Альбій Тібулл та ін.), філософія (Луцій Анней Сенека), драма (Луцій Анней Сенека), байка (Федр), сатира (Марк Валерій Марціал), роман (Луцій Апулей) |
Легендарний Гомер заклав засади європейської культури.
Леся Українка
Про славетного поета Стародавньої Греції Гомера відомо більше легенд, аніж достеменних фактів. Кілька грецьких міст сперечалися за право називатися батьківщиною Гомера. Імовірно, він був уродженцем Іонії, одного з міст Малої Азії. Найбільший доробок Гомера — поеми «Іліада» та «Одіссея», створені у VIII ст. до н. е. Тривалий час поеми передавали з уст в уста, а в VI ст. до н. е. правитель Афін Пісістрат наказав їх записати. Пізніше вчені з м. Александрії поділили кожну поему на 24 пісні. Поеми дійшли до наших днів і є найдавнішими пам’ятками літератури античності.
Питання про походження Гомерових поем та їхнє авторство відоме в науці як «гомерівське питання». До XVIII ст. Гомера вважали одноосібним автором поем «Іліада» та «Одіссея». Проте в 1795 р. німецький учений Ф. А. Вольф висунув гіпотезу про фольклорне походження творів. У першій половині XIX ст. К. Лахман обґрунтував «теорію малих пісень», згідно з якою поеми були створені як поєднання окремих, численних, уже готових пісень. Наприкінці XIX ст. вчені почали рішуче обстоювати думку про колективний, народний характер поем та їхнє фольклорне походження. Уважають, що поеми «Іліада» та «Одіссея» виникли як розповідні міфи. їх протягом багатьох століть удосконалювали, поки не з’явився талановитий рапсод, який надав цим пісням цілісну та естетично довершену форму. Ним міг бути Гомер.
Видатний поет італійського Відродження Данте Аліґ’єрі назвав Гомера «царем поетів», маючи на увазі величезний вплив Гомеровою епосу на весь подальший розвиток літератури Європи та світу. Твори Гомера розповідають про далекі події, оповиті серпанком міфів, але водночас у поемах «Іліада» та «Одіссея» ідеться про одвічні проблеми, які й нині хвилюють людство, — війну і мир, особистість і колектив, любов і ненависть, життя і смерть. Гомерівські герої воюють і мандрують, кохають і страждають, їх випробовують боги й доля на духовну міцність. І тільки той, хто витримує випробування, здатен перемогти й досягти своєї мети. Таким є легендарний герой епічної поеми Одіссей. Він не менш відомий, аніж герої «Іліади» — Ахілл і Гектор.
Аеди й рапсоди
Виникнення епосу було закономірним процесом розвитку міфології. У давни ну міфи були частиною магічного обряду. Те саме можна сказати й про перші форми епосу. Виконання епічних пісень відбувалося в присутності всього роду, тобто мало публічний характер. На ранньому етапі їх співали вождь роду, чаклун або всі члени роду в супроводі музичних інструментів. З часом пісні почав виконувати спеціальний співець — аед (від грецьк. співаю). Таку Стародавній Греції утворилася своєрідна мистецька професія складача пісень, який міг комбінувати нові пісні з відомих міфів. Такого автора-співця називали рапсодом (від грецьк. зшиваю, пісня). Гомера теж можна назвати рапсодом.
Домашнє завдання: скласти конспект, прочитати поему Гомера "Одісея"
Немає коментарів:
Дописати коментар