24.02.2023
Урок №13
Тема: Розвиток романтизму в США, видатні представники. Місце Волта Вітмена в літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв'язок збірки «Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція збірки.
Значну роль у становленні філософських засад романтизму США відіграли твори французьких просвітителів, ідеї Французької революції. У творчості американських письменників відбувався певний синтез просвітницьких ідей і нових романтичних форм. Порівняно з європейським романтизмом американський мав інші історичні умови розвитку. До останньої чверті XVIII ст. література США налічувала менше 150 років існування, а потреби колоністів у читанні задовольнялися переважно за рахунок книг, привезених із європейських країн. Американська революція 1776-1783 рр. дала серйозний поштовх розвитку художньої, політичної та філософської думки Своєрідність розвитку романтизму в США полягала у близькості до традицій. Просвітництва, особливо у ранніх романтиків (Вашинґтон Ірвінґ, Джеймс Фенімор Купер, Вільям Каллен Брайант), плеканні оптимістичних ілюзій щодо майбутнього Америки. Творчість Волта Вітмена постала як складне поєднання романтизму й реалізму. Романтичні мотиви органічно вплетені також у творчість марка Твена, Джека Лондона та інших письменників США межі XIX-XX ст.
Хрестоматійними стали вірші Вітмена, присвячені пам’яті президента Лінкольна, убитого найманцем для поета він був улюбленим президентом, символом демократії. Вірші «У берегів блакитного Онтаріо», «О Капітане! Мій Капітане!» пронизані мотивами жалю й туги. У поезіях цього циклу втілено елементи романтичного світобачення із властивим Вітменові космізмом.
Важливу роль у структурі вірша «О Капітане! Мій Капітане!» відіграли образи- символи: Америка — корабель, Лінкольн — Капітан і батько:
О Капітане! Мій Капітане! Наш корабель переміг всі негоди,
Скінчено подорож нашу жахливу, ми досягли нагороди,
Порт ось вже тут, дзвони гудуть, люд весь довкола святкує,
Очі всі стежать, кіль ваш тривкий, судно відважне і люте;
Та о серце! Серце! Серце!
О червоні картини нестерпні,
Де на палубі мій капітан лежить,
Що впав холодний і мертвий.
(Переклад І. Кулика)
Після війни Вітмен працював в урядових закладах, поки тяжко не захворів на параліч. Жив у будинку брата у Нью-Джерсі, інколи влаштовував читання та лекції, зустрічі з шанувальниками, навіть здійснив подорож на Захід. 1892 року поета не стало, проте його слава як поета зростає, з’являються послідовники Вітмена.
Шукаючи ключ до таємниці людського буття, поет-початківець Вітмен знайшов його в поетичному узагальненні світового прогресу, під яким розумів поступове просування людини з царства рабства до царства Свободи. Волт Вітмен захоплювався ідеями письменників-романтиків і філософів-трансценденталістів, зокрема Ральфа Волдо Емерсона.
Словникова робота
Трансценденталізм — напрям філософії, який вивчає те, що лежить за межами досвіду, те, що неможливо пізнати, спираючись на досвід. Відомий у світі завдяки американському трансценденталізму — низці нових ідей у літературі, релігії, культурі та філософії, які зародилися в Новій Англії у I половині XIX ст.
Найвідомішими трансценденталістами були Ральф Волдо Емерсон, Генрі Торо, Волт Вітмен, Теодор Паркер та ін.
Основні ідеї трансценденталізму
• Соціальна рівність «однакових перед Богом» людей.
• Духовне самовдосконалення.
• Близькість до природи, що очищає людину від «вульгарно-матеріальних» інтересів.
• Інтуїтивне осягнення макрокосму через мікрокосм.
Астрофічний вірш — вірш, у якому відсутнє симетричне членування на строфи.
Верлібр (у перекладі з фр. вільний вірш) — система віршованих рядків, ритмічна єдність яких ґрунтується лише на інтонаційній подібності. Вірш без рими з довільним чергуванням рядків різної довжини.
ПІСНЯ ПРО СЕБЕ
1
Себе я прославляю, себе я оспівую,
I те, що приймаю я, приймете й ви,
Бо кожен атом, котрий належить мені, так само належить вам.
Я тиняюся, шукаючи свою душу,
На дозвіллі тиняюся влітку, нахиляюся й розглядаю стебло травинки.
Мій язик, кожен атом моєї крові складається з цього ґрунту, з цього повітря;
Народжений тут від батьків, зароджених тут батьками, котрі так само тут народилися,
Я, тридцятисемирічний, без жодної хворості, розпочинаю
I сподіваюся не урватися аж до смерті.
Вірування та вчення, всіма облишені,
Ви відступили убік — але й ви добрі на місці своєму, і вас не забуто,—
Я прихищаю всі — правильні й хибні, я дозволяю стверджувати речі щонайризикованіші:
Хай промовляє природа без перешкод з первісною силою.
<...>
В. Вітмен (переклад Леся Герасимчука)
Немає коментарів:
Дописати коментар