Блог викладача Паршиної Катерини Валеріївни: Урок №35 (гр.8/21)

14.03.2023

Урок №35

Тема: Німецьке просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Віхи життя та значення діяльності Й.В. Гете для світової культури.

У XVIII ст. в Німеччині, як у решті європейських країн, розгорнувся просвітницький рух, але він відбувався у надзвичайно складних соціально-політичних умовах розвиток буржуазних відносин гальмували економічна відсталість та феодальна роздрібненість держави. Формально Німеччина була у складі Священної Римської імперії, державні інститути якої давно втратили свою життєздатність: 300 князівств та 50 імперських міст Німеччини становили маленькі монархії, що жили за власними законами. Невипадково Лессінґ назвав свою Батьківщину «ковдрою з клаптів». У кожному із князівств панувала патріархальна форма абсолютизму, що позбавляла третій стан (бюргерів і селян) будь-яких прав. До того ж Німеччина була віддаленою від центрів світової торгівлі, що значною мірою спричинило зубожіння країни Усе це визначило характер німецького Просвітництва.

Отже, історичні обставини зумовили специфічні особливості німецького Просвітництва. Якщо у Франції основне завдання просвітники вбачали в підготовці суспільства до буржуазної революції, то в економічно відсталій та політично роздробленій Німеччині про це поки що не могло бути й мови. Першочерговим завданням німецьких просвітителів поставала боротьба за національне об’єднання, розв’язана лише за правління канцлера Отто Бісмарка у другій половині XIX ст. Водночас німецьке Просвітництво добре прислужилося розвитку культури й літератури німецького народу. Саме митці цієї доби дали німецькому народові розуміння національної єдності, уклали в нього енергійні прагнення, упевненість у своїх силах. Особливість німецького (як і французького) Просвітництва полягала в тому, що її лідери були більш радикальними у художніх (особливо драматичних) творах та більш поміркованими у філософських і естетичних трактатах.