16.03.2023
Урок №19
Тема: Новела Ф.Кафки "Перевтілення". Особливості композиції, функції фантастики.
У ніч із 6 на 7 грудня 1912 року Франц Кафка написав новелу «Перевтілення», над якою працював, починаючи з 17 листопада.
ВИСОКА ПОЛИЦЯ
Серед літературних джерел «Перевтілення» називають збірку поезій «Метаморфози» давньогрецького поета Овідія і повість «Двійник» російського письменника Федора Достоєвського. «Метаморфози» — поетичні розповіді про перевтілення, а дія повісті Достоєвського починається, як і новела Кафки, із пробудження героя, який незадоволений службою і не може зрозуміти, сон це чи ні; на балу ж він уявляє себе жуком поряд із молодим струнким офіцером.
Ім’я свого героя Кафка запозичив із популярного роману німецького письменника Якоба Вассермана «Історія юної Ренати Фукс» (1900), де діє персонаж Ґреґор Замасса. У романі є епізод «Весільні приготування в селі». Його герой не хоче їхати в село до своєї нареченої і уявляє, як туди вирушає його оболонка, а він сам в образі велетенського жука лежатиме в ліжку: один із мотивів у «Перевтіленні».
Коли Кафка дізнався, що художник, який ілюстрував «Перевтілення», хоче зобразити на обкладинці комаху, то запротестував, кажучи, що її не можна зображати навіть здаля. Письменник запропонував сценку «батьки й управитель».
Новела Кафки має й автобіографічні джерела. Так, Ґреґор пригадує про невдале сватання до касирки магазину капелюшків: наречена письменника Феліція Бауер носила екстравагантні капелюшки і була реєстратором на підприємстві. А щоденники та листи Кафки свідчать, що іноді він відчував себе наче вкритою панциром комахою. Є автобіографічний аспект і в стосунках героя новели з сім’єю.
З перших рядків новели «Перевтілення» читач потрапляє у той дивовижний світ, який дістав назву «кафкіанський», світ безжалісний та абсурдний, де поєднуються реальність і фантастика, ніщо не піддається логічному тлумаченню, а людина, приречена на самотність, почувається лише комахою: «Одного ранку, прокинувшись од неспокійного сну, Ґреґор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху» (Тут і далі переклад Євгена Поповича).
Перевтілення Ґреґора на комаху — яскрава метафора відчуження людини від світу. Герой, який втратив людську подобу, позбавлений права на «людське» місце не тільки в суспільстві, а й навіть у власній родині. Історія поступового виштовхування Ґреґора Замзи, відданого й люблячого сина і брата, з кола близьких людей, що завершилася сімейним судом та відвертим бажанням йому смерті, і складає сюжет новели.
КОМПОЗИЦІЯ НОВЕЛИ
Кожна з трьох частин складається з «появи» Ґреґора у спільній кімнаті і закінчується його «вигнанням». У першій частині він з’являється на вимогу тих, хто перебуває в кімнаті, у другій — щоб допомогти матері, яка зомліла, у третій його приваблює гра сестри на скрипці. Спершу Ґреґора виганяють зі звичного кола спілкування, потім — із спільної кімнати, а в кінці новели — із життя взагалі.
Число «три» відіграє важливу роль у поетиці «Перевтілення». Новелу поділено на три частини. Троє дверей у кімнаті Ґреґора. Крім нього, у сім’ї троє членів: батько, мати й сестра. У родині змінюються три служниці. Три Замзи пишуть три листи. У них з’являються троє пожильців тощо.
Зображує Кафка і три етапи ставлення родини до Ґреґора: спершу розгубленість, потім сприйняття його як чужого, і врешті-решт — відверта ворожість.
Символічне значення має в новелі образ дверей. Частіше зачинені, ніж відчинені, після жахливого перевтілення Ґреґора на комаху двері відділяють його від світу. Вони символізують трагічну самотність і відчуження героя. І нехай цей світ жорстокий та антигуманний, але по той бік дверей — відчай і повна безвихідь. А у вікні замість світла і сонця Ґреґор бачить темряву і дощ.
Символом страждань є в новелі яблуко, що ним батько покалічив комаху, у якій відмовляється бачити сина.
На перший погляд, у тлумаченні назви новели нічого складного немає. «Перевтілення» — це те, що сталося з Ґреґором Замзою. Та воно не єдине у творі. Змінюється, перетворюється все довкола Ґреґора: його сім’я, колеги, фактично — весь його світ. Тож фінал новели закономірний: смерть Ґреґора як підсумок ставлення до нього найближчих людей — родини, як остаточне його «вигнання».
Яскраво й детально зображує письменник внутрішній світ Ґреґора, його біль і розпуку. Потворний зовні, всередині він залишався собою: люблячим сином та братом, добрим, чуйним, турботливим. Отже, Ґреґор навіть у потворному тілі залишається людиною. І тим трагічніші байдужість, зневага, огида близьких до його нової подоби.
У чому й перед ким завинив Ґреґор Замза? Хто й за що прирік його на загибель? Кафка не дає у своєму творі жодної відповіді. Його стиль, насичений побутовими подробицями, навпаки, ніби примушує читача зосередитися на подіях, а не розмірковувати над причинами. Поєднання реальності та фантасмагорії у новелі «Перевтілення» справляє дивовижне враження: ці надприродні, аномальні обставини, у яких існують його герої, видаються реальнішими за буденне навколишнє життя.
Новела Кафки, як і вся його творчість, — це наче пророцтво, передбачення того, до чого призведе криза гуманістичних цінностей, бездуховність і байдужість до долі окремої людини, що запанували в європейському суспільстві на початку XX століття.
Письменник створив свій власний «кафкіанський світ» — абсурдний світ страждань, відчаю і безнадії, у якому самотня, безпомічна, приречена людина не тільки стає вигнанцем серед тих, хто її оточує, а й безжально витискається із самого життя. Тож не дивно, що після жахів тоталітаризму й Другої світової війни, Голодомору та Голокосту, коли «перевтілилися» на ворогів і підлягали знищенню десятки мільйонів людей, читачі відкрили для себе творчість Кафки й він став знаковою постаттю XX ст., а слова «кафкіанський», «кафкіанство» стали всім зрозумілими.
Домашнє завдання: скласти конспект уроку, прослухати аудіокнигу.
Немає коментарів:
Дописати коментар