Урок №7 (гр.15/21)

 23.09.2022

Урок № 7

Тема: Особливості композиції поети "Божественна комедія".

«Божественна комедія» —- вершина творчості Данте Аліґ'єрі. Цей твір став не лише підсумком творчої діяльності письменника, а й підсумком розвитку художньої, філософської та релігійної думки Середньовіччя. Створення такого твору —- перший крок до епохи Відродження. Головною ідеєю твору є постійний пошук людиною нового шляху в житті. Структура твору — своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а «Божественною» її назвав Джованні Боккаччо.

Композиція «Божественної комедії» побудована надзвичайно символічно. Вона складається з трьох частин. Частина перша – «Пекло» складається з 34 пісень. Дві перші з них –вступні частини, де герой блукає алегоричними лісовими хащами. Це симолізує його пошуки істини, де він, врешті-решт, втрачає орієнтири у морі знань та почуттів. У хащах він зустрічає звірів, які симолізують людські пороки: лева, який є уособленням пихатості та гордині, рись, яка уособлює пристрасть, а також вовчиху, яка уособлює жадібність, бажання наживи, ненажерливість. У такому товаристві поет не може знайти дороги. Правильний вихід з лісу тут уособлює правильний життєвий шлях, який так непросто знайти.

Далі йдуть 32 пісні про пекло. Пекло знаходиться у прірві, в якій дев’ять кіл. Чим глибше знаходиться коло, тим страшніше грішники, що знаходяться там. Така структура уособлює глибину падіння людей. У останньому колі, у найнижчому місті світу «Божественної комедії» сидить диявол, Люцифер.

Інші дві частини твору під назвою «Чистилище» та «Рай» налічують кожна по 33 пісні. Для Данте 33 має символічне значення: це вік Іісуса Христа, число гармонії. Частина «Пекло» має іншу кількість пісень, тому що в пеклі гармонії немає. А усього у творі 100 пісень, бо ця цифра символізує досконаласть.

Чистилище знаходиться на горі та налічує сім кіл. Це не випадково – у колах люди очищуються від семи основних гріхів. Цим вище коло, тим чистіша душа, що перебуває у ньому. На вершині гори знаходиться Рай, де насолоджуються життям праведники в оточенні янголів. Ще вище – емпірей, де герой зустрічає Бога в оточенні божественних сутностей. Вищі сили, як і сили зла, знаходяться у крайній точці, тільки тепер у найвищий. Симметрічна побудова твору підкреслює це смисловий контраст.

Структура «Божественної комедії» цілком відповідає основній ідеї твору – це шлях людини від оман і страждання – через очищення – до духовної гармонії та божественного просвітління. У композиції твору це символічний шлях з лісових хащ через пекло до чистилища, з якого можна досягти Раю і небесних чертогів.

Поема написана терцинами — строфами, що складаються з трьох рядків, об’єднаних римуванням аба, бвб, вгв, що створює єдиний ланцюг рим. Ця схильність до певних чисел пояснюється тим, що Данте надавав їм містичне тлумачення. Так, число 3 пов’язане із християнською ідеєю про Трійцю, число 33 має нагадувати про роки земного життя Ісуса Христа. Усього в «Божественній комедії» 100 пісень (число 100 — символ досконалості).

Концепція світу в «Божественній комедії»

Пекло. У Північній півкулі розташована глибока вирва Пекла, що має вигляд воронки, яка утворилася внаслідок падіння Люцифера-анге- ла, вигнаного з Раю. Центр її — у середині Землі. У дев’яти колах Пекла страждають душі грішників. Це всеосяжна картина людських вад і пороків.

Чистилище. У Південній півкулі розташована гора Чистилища, оточена з усіх боків океаном. Тут також дев’ять кіл (разом із Передчистили- щем і Земним Раєм). У Передчистилищі очищуються душі померлих, не примирених із церквою, недбайливих, тих, хто помер не своєю смертю.

Рай. Навколо Землі рухаються Сонце і планети. Вони також утворюють дев’ять кіл, на яких розташований Небесний Рай, де живуть у вічному блаженстві душі праведників.

Протягом твору Данте віртуозно використовує багату палітру кольорів та їхніх відтінків. У «Пеклі» панують похмурі кольори — переважно червоний і чорний, у «Чистилищі» — сіро-блакитний, зеленкуватий, золотистий і, нарешті, у «Раю» сяють променисті барви на тлі найчистішого світла.

Концепція людини в «Божественній комедії»

Гуманістичний пафос поеми полягає в тому, що Данте вперше в середньовічній літературі оцінює людину відповідно до її земного життя. Християнську догматику поет приймає як незмінну істину, проте у «Божественній комедії» дає нове бачення відносин божественного і людського. Він не протиставляє ці начала, але бачить їх у взаємній єдності.

Гуманізм Данте сповнений віри в сили людини. Людина сама відповідальна за своє благо, вирішальними тут є її особисті якості, а не багатство чи успадковане становище.

Твір має алегоричний зміст: абстрактні поняття, думки автор виражає через конкретні образи й події. Сам образ поета має алегоричний характер, він символізує душу людини, яка шукає істини. Його мандри по Пеклу і Чистилищу треба розуміти як шлях до справжньої віри попри спокуси й випробування. У пекло, символ зла, поета супроводжує римський поет- язичник Вергілій — алегорія розуму (у тяжких випробуваннях і стражданнях душу повинен підтримувати розум). Рай — це символ добра та доброчесності, Чистилище — переходу від одного стану до іншого. Кожна форма покарання в Пеклі теж має своє алегоричне значення, як і кожне випробування в Чистилищі та кожна винагорода в Раю.

Образ Беатріче символізує кохання, яке підносить людину, наближає її до Бога.

У європейських літературах видіння загробного життя описували й до Данте — у греків і римлян, зокрема в Гомера і Вергілія. Були вони і в старохристиянській літературі (видіння святих Павла та Ісайї). Данте оповідає в поемі про те, що сам побачив уві сні напередодні Великодньої п'ятниці 1300 року і протягом усього світлого тижня. За його описом архітектори могли б змалювати докладний план пекла, так ясно і чітко розповідає поет свій сон. Проте у царство мертвих він переніс своїх сучасників — живих людей з їхніми реальними чеснотами й вадами. Дан- тові святі та грішники говорять про земне життя, про батьківщину, родину, друзів і ворогів. У потойбічному світі Данте живе Італія його доби.

Жанрова своєрідність твору

За жанром «Божественна комедія» є ліро- епічною поемою, у якій розповіді про події переплітаються з філософськими і ліричними роздумами.

Спершу твір мав назву «Комедія». Називаючи так свою поему, Данте використав середньовічну термінологію: комедією вважали будь-який поетичний твір зі страшним початком і щасливим кінцем, написаний народною мовою. Епітет «божественна» вжив у своєму дослідженні про поему «Argomenti in terza rima alla Divina Commedia» італійський письменник-гуманіст Джованні Боккаччо, перший біограф Данте. З того часу поему публікують із назвою «Божественна комедія».

Данте вдається тут до різних стилів, вільно змінюючи їх залежно від змісту. Поема має декілька шарів: це і особиста драма поета, і алегоричний опис історії Флоренції, і опис світу: у першій частині Данте розповідає про неживу природу, в «Чистилищі» — про живу природу, а свої світоглядні погляди викладає в «Раї». Мова поеми емоційна та образна. Найчастіше поет вживає у творі порівняння та метафори, звертання, паралелізми.

Домашнє завдання: скласти конспект уроку. Прочитати трагедію В. Шекспіра "Гамлет".